- пристаріти
- —————————————————————————————приста́рітидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
пристарілий — а, е, розм. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до пристаріти. 2) у знач. прикм., перен.Який пристарівся. (у 2 знач.). 3) у знач. прикм. Літній, немолодий. || Власт. літній, немолодій людині … Український тлумачний словник
пристарітися — іюся, ієшся, док., розм. 1) Те саме, що пристаріти. || Стати непридатним для вжитку після довгого користування. 2) перен. Перестати бути сучасним, актуальним … Український тлумачний словник
пристарілий — 1 дієприкметник від: пристаріти пристарілий 2 іменник чоловічого роду, істота людина похилого віку … Орфографічний словник української мови
пристаріти — ію, ієш, док., розм. Стати літнім, немолодим … Український тлумачний словник
пристарілий — [приеста/р ілией] м. (на) лому/ л ім, мн. л і … Орфоепічний словник української мови
пристарітися — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
при... — Префікс, що вживається для творення слів з новим різним значенням. Слова ці, в більшості, мають те саме звучання і значення що й в українській літературній мові, і відрізняються тільки наголосом, напр.: [бракує сторінки машинопису]пригноблювач,… … Словник лемківскої говірки
постаріти — (стати старим, старшим), постарішати, зістаріти, постаритися, зі[о]старітися, зі[о]старитися, постарітися, пристаріти(ся), підтоптатися; відцвісти, відцвітати (стати старшим, старим, утрачаючи красу) … Словник синонімів української мови